Новини

24 березня ВРУ ухвалила за основу та в цілому проєкт Закону №7190 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану".

25 березня 2022 року даний проєкт передано Президенту України на підпис. Скоріш за все ближчим часом даний закон буде опубліковано та набере чинності.

З метою надання допомоги в доцільності переходу на особливий єдиний податок за ставкою 2% надаємо інформацію про окремі особливості, можливі ризики та недоліки, які слід врахувати на практиці під час прийняття рішення щодо обрання особливого єдиного податку за ставкою 2%. Інформація надається із врахуванням норм визначених проєктом № 7190.

Перехід на особливий єдиний податок за ставкою 2% та подання заяви

• Заява про перехід на особливий єдиний податок за ставкою 2% може бути подана не пізніше 31 березня ( до 1 квітня 2022 року), якщо перехід планується з першого квітня 2022 року;
• Крім цього перехід на особливий єдиний податок за ставкою 2% може здійснюватися в будь-який день. При цьому заяву можна подати в будь-який день. З дня наступного за датою подання заяви особа вважається платником особливого єдиного податку за ставкою 2% з дня наступного після подання заяви;
• Заява подається за формою згідно Наказу МФУ 16 липня 2019 року №308:
• F 0102003 – для фізичних осіб
• J 0102003 - для юридичних осіб;
• Після закінчення місяця, в якому закінчується воєнний стан платник особливого єдиного податку автоматично переходить на раніше діючу систему оподаткування та стає «діючим» платником ПДВ, якщо таким перебував до дати переходу.

Особливості та недоліки для платників ПДВ

• Анулювання реєстрації платником ПДВ не здійснюється, однак така реєстрація призупиняється;
• Платник особливого єдиного податку за ставкою 2% не веде обліку з ПДВ, не подає звітності з ПДВ та не складає податкових накладних.
• При цьому на такого платника єдиного податку постачальники – платники ПДВ також не зможуть складати податкові накладні, відповідно він не зможе формувати податковий кредит по придбаних товарах, послугах;
• При ввезенні товарів на митну територію України платник єдиного податку не сплачує ПДВ, крім імпорту товарів з росії та білорусії;
• На залишки основних засобів платник єдиного податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, якщо вони не будуть використані (поставлені, реалізовані) під час перебування на особливому єдиному податку. На суму амортизації нарахованої за час перебування на особливому єдиному податку також не передбачено нарахування ПДВ зобов’язань;
• Якщо у платника ПДВ за даними звітності рахувалося від’ємне значення з ПДВ, яке переносилося до податкового кредиту наступного місяця, така сума зберігається надалі та враховується у звітності після «повернення» до раніше діючої системи оподаткування (відновлення платника ПДВ).

Недоліки, які необхідно врахувати

• На залишки товарів та інших ТМЦ використаних (поставлених, реалізованих) в період перебування на особливому єдиному податку після закінчення воєнного стану нараховуються зобов’язання з ПДВ виходячи з ціни придбання, якщо вони придбані з ПДВ;
• На основні засоби використані (поставлені, реалізовані) в період перебування на особливому єдиному податку після закінчення воєнного стану нараховуються зобов’язання з ПДВ виходячи із залишкової балансової вартості, якщо вони придбані з ПДВ;
• Контрагенти, які придбали товари, необоротні активи у платника особливого єдиного податку не матимуть права на податковий кредит з ПДВ. Після закінчення воєнного стану платник особливого єдиного податку нараховує «умовні» податкові зобов’язання і на контрагентів податкових накладних не складає;
• Товари, необоротні активи придбані платником під час перебування на особливому єдиному податку придбаватимуться без права на податковий кредит. Проте після «повернення» до раніше діючої системи оподатковуватимуться ПДВ на загальних підставах, якщо їхня поставка здійснюватиметься після «відновлення» статусу платника ПДВ.

Ризики, які скоріш за все, можна віднести до недоліків

• Зобов’язання з ПДВ при «імпорті послуг». Існує ризик, що зобов’язання з ПДВ виникатиме без права на податковий кредит. На даний час ДПС України не визначилася із відповіддю на це питання, проте норми ПКУ дають підстави для «невтішних» висновків;
• Неможливість коригувати зобов’язання з ПДВ при поверненні товарів, попередньої оплати (зміні вартості) платником особливого єдиного податку, якщо нарахування ПДВ зобов’язань відбулося до дати переходу на особливий єдиний податок, а повернення товарів, коштів (зміна вартості) відбувається під час перебування на єдиному податку.

Особливості для платників податку на прибуток

• Суми коштів по відвантажених товарах, послугах до дати переходу на особливий єдиний податок, операції по яких включені до доходів відповідного періоду, не включаються для оподаткування єдиним податком за ставкою 2% на дату отримання коштів.
• Для фізичних осіб (ФОП), що перебували на загальній системі оподаткування при переході на особливий єдиний податок за ставкою 2% дане правило не застосовується, оскільки вони формують доходи по мірі отримання коштів.

Недоліки для платників податку на прибуток

• За період з 01 січня 2022 року і до дати переходу на особливий єдиний податок (перший звітний період) платники податку на прибуток подають звітність з податку на прибуток.
• Після «повернення» до попередньої системи оподаткування звітний податковий період визначається заново, наприклад за липень – грудень 2022 року (другий звітний період). За наявності від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитків) у першому звітному періоді, таке від’ємне значення не враховується при подачі звітності з податку на прибуток за другий звітний період;
• При отриманні попередньої оплати в період оподаткування на єдиному податку платник сплачує податок за ставкою 2%. У разі відвантаження товарів, послуг після «повернення» до загальної системи оподаткування, платник податку вартість відвантажених товарів в рахунок такої попередньої оплати включає до складу доходів. Як наслідок, виникає подвійне оподаткування цієї операції.
• Для фізичних осіб (ФОП), дане правило не застосовується, оскільки вони формують доходи по мірі отримання коштів.
• Відвантаження товарів, послуг під час перебування на особливому єдиному податку, однак кошти не отримано під час перебування на єдиному податку, а кошти поступають після «повернення» на загальну систему оподаткування:
• Платники податку на прибуток, які визначають податкові різниці:
• - збільшують фінансовий результат на суму отриманих коштів, проте не можуть відобразити витрати або зменшити фінансовий результат до оподаткування на собівартість відвантажених товарів, послуг (призводить до надмірного оподаткування);
• Платники податку на прибуток, які не визначають податкових різниць:
• - не зобов’язані збільшувати фінансовий результат до оподаткування після «повернення» до загальної системи оподаткування, оскільки норми ПКУ такого не передбачають. Дані платники отримують переваги, оскільки така операція не оподаткована єдиним податком за ставкою 2%, не включається до доходу по мірі отримання коштів та не передбачено збільшувати фінансовий результат до оподаткування. (Податкові органи можуть по різному реагувати на таку ситуацію).

Вплив особливого єдиного податку на «ліміти» (інформація отримана від представників ДПС України)

• Суми отриманих доходів (коштів) під час перебування на особливому єдиному податку не враховуються при визначенні наступних «лімітів»:
• 40 млн. грн. для обов’язкового застосування податкових різниць;
• 1167 МЗП (7585500 грн.), 834 МЗП (5421000 грн.), 167 МЗП (1085500 грн.) для перебування (повернення) та/або обрання спрощеної системи оподаткування відповідно третьої, другої чи першої групи.
• Пропонуємо врахувати описані особливості, можливі ризики та недоліки при прийняття рішення щодо обрання особливого єдиного податку за ставкою 2%.